Як судять за ненавмисне вбивство і умисне по ст. 115 ККУ

Покушение на убийство, как и иные, но оконченные составы преступления, влекут за собой неблагоприятные последствия для преступника.

Дорогие читатели! Статья рассказывает о типовых способах решения юридических вопросов, но каждый случай индивидуален. Если вы хотите узнать, как решить именно Вашу проблему — обращайтесь к консультанту:

+7 (499) 938-81-90 (Москва)

+7 (812) 467-32-77 (Санкт-Петербург)

8 (800) 301-79-36 (Регионы)

ЗАЯВКИ И ЗВОНКИ ПРИНИМАЮТСЯ КРУГЛОСУТОЧНО и БЕЗ ВЫХОДНЫХ ДНЕЙ.

Это быстро и БЕСПЛАТНО!

На практике возникают сложности установления самого факта покушения на жизнь человека. Для этого необходимо разобраться с двумя ключевыми понятиями – что такое убийство и что представляет собой покушение.

Стисло по темі ст. 115 ККУ: умисне та ненавмисне вбивство

Стаття актуальна на 2022 рік

За Конституцією життя людини визнається найвищою соціальною цінністю. Тому будь-які посягання у цій сфері належать, як правило, до тяжких і особливо тяжких злочинів згідно з Кримінальним Кодексом України (ККУ – далі). Так, деякі види вбивств, зокрема, передбачені ККУ (115 ст.), є особливо тяжкими злочинами, за які може бути призначена вища міра покарання – довічне позбавлення волі.

У зв’язку з цим статтею 52 Кримінального процесуального кодексу України (КПК) передбачено обов’язкову участь у таких справах захисника, яким може бути тільки адвокат. Про це ми детально говорили в статті: «Чи потрібна участь адвоката, коли порушена кримінальна справа». Захисник зобов’язаний брати участь у справі з моменту набуття статусу підозрюваного.

За законом забезпечення надання безкоштовного адвоката є обов’язком держави, проте в багатьох випадках ви ризикуєте отримати недостатньо якісну правову допомогу.

Позбавлення життя людини кваліфікується по-різному в залежності від обставин вчинення. А тому, різною буде і відповідальність. Види вбивств, основні ознаки складів злочинів, пов’язаних з позбавленням життя людини, обставини що пом’якшують і обтяжують відповідальність у 2022 році і будуть предметом огляду в цій статті.

Понятие

Убийство – это умышленные действия прямо или косвенно направленные на лишение жизнь лица, что влечет его смерть.

Покушение, если рассматривать с точки зрения этапа совершения преступления – это стадия, когда антиобщественное деяние уже спланировано и приготовлено, но по каким-либо обстоятельствам, не зависящим от преступника, оно не было доведено до ожидаемого результата.

Исходя из этого, покушение на убийство можно определить как умышленные спланированные и приготовленные действия, направленные на лишение жизни лица, но по каким-либо причинам ему не удается завершить задуманное, и жертва остается в живых.

Просте умисне вбивство за ст. 115 КК України

Стаття 115 ККУ в частині першій передбачає кримінальну відповідальність за просте умисне вбивство. Його називають «простим», тому що тут немає жодних обтяжуючих ознак, як ми це побачимо в ч. 2 ст. 115 і в деяких інших складах злочинів. Простим умисним вбивством може бути, наприклад, вбивство, вчинене в бійці або з помсти, ревнощів, з інших мотивів, викликаних особистими стосунками винного з потерпілим.

Санкція ч.1 ст. 115 ККУ передбачає позбавлення волі від 7 до 15 років. Тобто просте умисне вбивство вже є особливо тяжким злочином.

Обов’язковими ознаками є форма вини (умисел), – тобто, коли людина усвідомлювала, передбачала і бажала або свідомо допускала настання наслідків у вигляді смерті іншої людини.

Ще однією з ознак є протиправність. Здавалося б, як може бути вбивство не протиправним. Однак Кримінальним кодексом України передбачено ряд випадків, при яких заподіяння смерті може бути, умовно кажучи, «правомірним». Зокрема, це має місце в разі її заподіяння в умовах обставин, що виключають злочинність діяння. До таких обставин відноситься необхідна самооборона.

Вбивство, вчинене у разі збройного нападу на вас, або нападу групи осіб (навіть неозброєних), вторгнення в житло, вважається необхідною самообороною і не підлягає кримінальному покаранню (навіть з умовним терміном).

У певних випадках при необхідній самообороні людина все ж буде нести кримінальну відповідальність за вбивство. Про це ми поговоримо далі.

Проблемы отграничения от других составов

По своим признакам попытка в убийстве схожа с другими преступлениями, которые не повлекли смерть, но носили угрозу лишить человека жизни.

Угроза убийством

Данный состав является формальным, другими словами не требуется наступления последствий, достаточно высказывания намерения об угрозе совершения действия, направленного на лишение жизни, при этом угроза должна быть воспринята жертвой реально.

Поведение преступника выражается в активных действиях, воздействующих на психику потерпевшего, и, как следствие, страдает не сам человек, а его психическое здоровье.

Попытка же в убийстве также является формальной, так как последствий нет, но действия направлены не на запугивание потерпевшего, а на лишение его жизни.

Нанесение тяжких телесных повреждений

Наиболее тяжело разграничить эти два состава правонарушения друг с другом, и зачастую, суд вменяете наказание как за покушение.

Сложность в том, что посягательство на жизнь может повлечь последствия в виде тяжкого вреда здоровью и, как следствие, приведет к квалификации по ст. 105 УК РФ, вместо 111, где наказание в два раза ниже.

Поэтому для правильной квалификации необходимо учитывать все доказательства и объективно определить намерения виновного.

Важную роль здесь играет цель, с которой он совершал виновный поступок, если целью было навредить здоровью, то это ст. 111 УК РФ и наказание существенно ниже, если же цель была убить – покушение.

Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах ст. 115 кку коментар

Ст. 115 КК України в частині 2 встановлює кримінальну відповідальність за умисне вбивство за обтяжуючих обставин (кваліфіковане вбивство).

Законодавець визначає 14 обтяжуючих обставин. Можемо умовно згрупувати ці обтяжуючі обставини за певними ознаками:

в залежності від потерпілого:

• вбивство двох або більше осіб;
• малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
• заручника або викраденої людини;
• особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням ним службового або громадського обов’язку;

в залежності від мотивів і мети (суб’єктивного ставлення винного):

• умисне вбивство з корисливих мотивів;
• вбивство з хуліганських мотивів;
• з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості;
• з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення;

в залежності від способу (об’єктивна ознака):

• вбивство вчинене з особливою жорстокістю;
• способом, небезпечним для життя багатьох;
• поєднане зі зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом;
• вчинене на замовлення;

за суб’єктами злочину:

• вчинене групою за попередньою змовою;
• особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком привілейованих вбивств, про що докладніше поговоримо далі.

Іноді сама обтяжуюча обставина може виступати як окремий злочин. Наприклад, якщо вбивство відбувається з метою приховати інший злочин або супроводжувалося зґвалтуванням, або хуліганством, або з якимось із корисливих посягань (розбоєм, вимаганням), з викраденням людей або захопленням заручників тощо. Такі дії в окремих випадках і за певних умов підлягають окремій кваліфікації (за окремою статтею) за сукупністю з відповідним пунктом ч. 2 ст. 115 КК України.

Також вбивство може містити не одну обтяжливу ознаку, а декілька.

Для того щоб уникнути неправильної кримінально-правової кваліфікації, або ж притягнення до відповідальності за ті дії, яких не було, підозрюваному або обвинуваченому необхідно звертатися до висококваліфікованого адвоката, який має успішний досвід захисту саме по кримінальних справах.

Адже найнижча межа покарання для цього виду умисного вбивства встановлена на рівні десяти років позбавлення волі, а найвища – це довічне ув’язнення. При наявності корисливого мотиву плюс ще конфіскація майна.

І навпаки, близькі потерпілого або сам потерпілий в разі замаху на його життя або готування до його вбивства також потребують кваліфікованої допомоги для притягнення до кримінальної відповідальності винного, а також для відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю потерпілого.

Привілейоване умисне вбивство ККУ

Як ми вже говорили раніше, ще одним видом вбивства, крім ст. 115 КК, є привілейовані склади злочинів, передбачені в статтях 116-118 ККУ. Розглянемо їх більш детально. У чому ж полягає їх «привілейованість»?

По-перше, вже в самих ознаках складів таких злочинів закладені пом’якшувальні обставини.

По-друге, в порівнянні зі статтею 115 КК України, покарання за умисне вбивство при пом’якшуючих обставинах є набагато меншим. Попри те, що це також умисні вбивства, вони відносяться до злочинів невеликої та середньої тяжкості.

До таких видів вбивств відносяться:

1. вбивство в стані афекту (за законом – це стан сильного душевного хвилювання) – ст. 116 КК;
2. умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини – ст. 117 КК;
3. вбивство при перевищенні меж необхідної оборони – ст. 118 КК;
4. вбивство при перевищенні заходів, необхідних для затримання злочинця – ст. 118 КК;

Про вбивство в стані афекту можна говорити тільки тоді, коли стан сильного душевного хвилювання виник раптово, спонтанно. Його може спровокувати тільки одна з наступних причин:

1. систематичне знущання;
2. тяжка образа;
3. протизаконне насильство з боку потерпілого.

Чи перебував винний в стані афекту, визначає експертиза. Якщо стан афекту пройшов, і він скоїв убивство вже після цього в нормальному емоційному стані, тоді такі дії (при відсутності інших обставин) кваліфікуються за статтею 115 КК.

При вбивстві матір’ю дитини визначальним є час скоєння такого вбивства:

1. під час пологів;
2. або відразу після пологів.

Якщо мати здійснює вбивство дитини через деякий час після пологів, також кваліфікується за статтею 115 КК.

Якщо говорити про вбивство при перевищенні меж необхідної оборони та заходів, необхідних для затримання злочинця (стаття 118 Кримінального кодексу України), то слід звернути увагу, що кримінальна відповідальність настає лише тоді, коли межі допустимої поведінки при самообороні або затриманні злочинця були перевищені.

Перевищення є тоді, коли заподіяна шкода явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці затримання злочинця. Тому при належному захисті від кримінального обвинувачення і доказах того, що заходи не були перевищенням допустимих меж, людина може взагалі не притягатися до кримінальної відповідальності.

Признаки

Стадия покушения во многом схожа с предыдущей стадией – приготовление, или последующей – оконченного преступления.

Признаки также помогут отграничить покушение от добровольного отказа от преступления, таковыми являются:

• объективные;
• субъективные.

Объективные

Можно выделить два объективных признака, позволяющие определить, что убийство было предотвращено на стадии покушения:

1. Лицо уже начало выполнять объективную сторону преступления, то есть действия уже направлены непосредственно на лишение жизни. Например, преступник достает пистолет и начинает целиться в жертву с целью ее убить.
2. Выполняя объективную сторону правонарушения, лицо не смогло завершить задуманное, по причинам, которые от него не зависят. Продолжая пример, лицо, стреляя по жертве, промахивается либо выстрел не смертельный, либо было своевременно задержано сотрудниками правоохранительных органов.

Субъективные

Субъективным критерием являются отношения субъекта преступления к собственным действиям, он умышлено совершает общественно опасное деяние, предвидит и желает его наступления.

Классификация

Покушение можно классифицировать по различным основаниям.

По завершенности действий преступника

Здесь выделяются:

• Оконченное – лицо действовало по своему плану, но не смогло его реализовать по некоторым причинам, которые лицо не предвидело.
• Неоконченное – лицо не смогло или не успело завершить запланированные действия, направленные на причинение смерти.

По типу умысла

Постановление пленума ВС РФ от 29.01.1999 года N 1 во втором пункте указывает, что покушение возможно только при прямом умысле.

По негодности совершения

• Совершение антиобщественного деяния негодным предметом, то есть данным орудием невозможно достичь намеренного. Например, человек хотел застрелить жертву из пистолета, но он являлся не рабочим.
• Совершение преступных действий на негодный объект – ошибка в объекте. Примером может служить, когда лицо совершает необходимые действия, направленные на лишение жизни, но жертва уже была мертва.

Как установить отцовство? Подробности — в нашей статье. В каких случаях требуется независимая оценка ущерба автомобиля после ДТП? Узнайте тут.

Заподіяння смерті з необережності

Вбивство з необережності є злочином середньої тяжкості, карається обмеженням або позбавленням волі від 3 до 5 років.

Ненавмисне вбивство або вбивство з необережності (стаття 119 КК) не слід плутати з привілейованими складами умисного вбивства, про які ми говорили вище. Умисне і необережне вбивство – це склади злочинів, які взаємно виключають одне одного. Відрізняє їх форма вини: умисел або необережність.

Стаття вбивство з необережності застосовується, коли винний:

1. передбачав можливість настання наслідків своїх дій або бездіяльності (смерті людини), але легковажно розраховував, що вдасться їх уникнути (злочинна самовпевненість);
2. або не передбачав такої можливості, хоча повинен був і міг їх передбачити (злочинна недбалість).

Наприклад, це можуть бути випадки, коли людина померла від пошкодження, отриманого від поштовху або удару при падінні, якщо винний не бажав або свідомо не припускав настання таких наслідків, а хотів лише травмувати.

Найбільші труднощі виникають при розмежуванні вбивства з необережності і умисних тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть (ч.2 ст.121 КК). Про це детальніше читайте в статті про тяжкі тілесні ушкодження.

Предоставлено SendPulse

Підводимо підсумки по темі умисного та ненавмисного вбивства:

1. Окремі види вбивств є особливо тяжкими злочинами, за які може бути призначена вища міра покарання – довічне позбавлення волі.
2. Участь захисника у справах про особливо тяжкі злочини, зокрема, передбачених статтею 115 КК, є обов’язковою.
3. КК встановлено кримінальну відповідальність за просте умисне вбивство, кваліфіковане (по 14-ти ознакам), привілейоване (по 3-м ознакам), і за необережне вбивство.
4. Умисне і необережне вбивство – це склади злочинів, які взаємно виключають один одного і відрізняються за формою вини.

Будь ласка, поділіться цією статтею в соцмережі!

Інші статті цієї рубрики
• Як визначити межу самозахисту при тяжких тілесних ушкодженнях
• Як подати цивільний позов у кримінальному провадженні
• Яке покарання передбачає стаття 190 КК України (шахрайство)
• Як карається вимагання, відмінність від розбою
• Що нового вніс закон про домашнє насильство
• Яка відповідальність настане за середньої тяжкості тілесне ушкодження, ст. 122 УК

Что нельзя квалифицировать как покушение?

Не все составы преступления можно квалифицироваться как попытку убийства. Общие нормы уголовного кодекса содержат положения, которые не могут быть применимы к особенной части кодекса.

Речь идет о норме из общей части, регулирующей покушение, и некоторых преступлений, уголовная ответственность за которые предусмотрена особенной частью (ст. 108, 109, 317 и другие).

Превышение пределов необходимой самообороны

Необходимая оборона – это активная защита потерпевшим самого себя, общественных и государственных интересов путем причинения вреда посягающему.

При правомерном применении нормы ст.37 УК РФ уголовная ответственность исключается, но при явном переусердствовании действия нападавшего следует квалифицировать как превышение пределов защиты себя, и других благ, на которые направленные противоправные действия.

Обороняющееся лицо не может быть субъектом покушения, так как действия направлены на защиту общественных и государственных интересов.

В таком случае действия обороняющегося, при превышении необходимой защиты, будут квалифицироваться по ст. 108 УК РФ, а нападавшего по ч. 3 ст. 30 и соответствующей статьи уголовного закона, например по ст.111 УК РФ.

Причинение смерти по неосторожности

Субъективная сторона данного состава определяется в неосторожности, которая может выражаться в легкомыслии или небрежности, а попытка совершить убийство (выше уже отмечалось) имеет прямой умысел.

Именно поэтому к ст.109 УК РФ невозможно применить общую норму о покушении.

Попытка убийства сотрудника правоохранительных органов

Объективная сторона указанного правонарушения – посягательство на жизнь сотрудника правоохранительных органов, которое может выражаться как в лишении жизни, так и в попытке его совершения.

Данная статья не требует отсылки на общую часть УК, раскрывающую понятие покушения.